Розглянуто підхід до лінгвокраїнознавства як до вивчення кумулятивної функції мови, що виступає як сховище та засіб передачі позамовного колективного досвіду.

Наведено фонетичний, лексико-семантичний, морфемний, словотвірний, морфологічний, синтаксичний, стилістичний аналіз слів української мови.

Приведены фонетический, лексико-семантический, морфемный, словообразовательный, морфологический, синтаксический, стилистический анализ слов украинского языка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.4

Рубрики:

Мова і свідомість. Мова і мислення

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-913

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-1 + Ш163.12-1

Рубрики:

Турецька ( османська ) мова

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто погляди вчених-мовознавців, чиї праці свідчать про глибокий інтерес до гуманітарної проблематики та містять засадничі ідеї цього спрямування.

Розглянуто дихотомію національний/націоналістичний у мовностилістичному аспекті. Висвітлено історичний контекст слів "нація", "націоналізм", а також надано їх дериваційне поле та конотативні смисли у матеріаліх публіцистичних текстів.

Розглянуто національну ідею на базі огляду публіцистичних матеріалів, які висвітлюють це питання з урахуванням сучасних національних державних проблем.

Проаналізовано творчість Тараса Шевченка з погляду його ролі у формуванні української національної ідеї як етноментальної категорії.

Розглянуто сумські місцеві титульні номени як проблема культури мовлення в соціолінгвістичному аспекті.

Розглянуто журналістський соціолект у колі соціально маркованих одиниць; здійснено класифікаційну параметризацію.

Зазначено, що у мові, як складному діалектичному об'єкті, можна вирізнити ядро і периферію, де під ядром ми розуміємо кодифіковану, нормалізовану літературну мову, а під периферією - ту частину мови, яка "не оброблена майстрами слова". Метод антиномій (Ф. де Сосюр) і дихотомій (В. фон Гумбольдт) є locus classicus вивчення мови як явища та мови як процесу. У парадигмі норма - ненорма диференціація мовного матеріалу у теоретичному аспекті не проводилась. Подібний підхід толерує розглянути нормативне - неунормоване в межах трикутника система - узус - норма, що надасть можливістьь визначити коло тих явищ, які не підпорядковуються функціональній категорії - нормі. A priori цей матеріал може бути різнохарактерним, як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус щодо конотативних можливостей, але в будь-якому разі він не буде нейтральним, стандартним і чітко окресленим.